shkolaput.ru 1


ВЗАЄМОЗВЯЗОК МІЖ ДЕННОЮ ДИНАМІКОЮ ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ЗАДАНИХ ЧАСОВИХ ІНТЕРВАЛІВ ТА БІОРИТМОЛОГІЧНИМИ ТИПАМИ СТУДЕНТІВ-ЛЕГКОАТЛЕТІВ

Михайло МИКІЧ, Галина ЧОРНЕНЬКА

Львівський державний інститут фізичної культури


Постановка проблеми. Навчання в інститутах фізичної культури вимагає неабиякої готовності студентів до академічних занять теоретичного та практичного спрямування. Таке навантаження розумового та фізичного характеру вимагає оптимального стану організму студента. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є вивчення природи біологічних ритмів та їх впливу на навчальний процес студента.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У великій кількості теоретичних та експериментальних робіт показано безсумнівний вплив центральної нервової системи у формуванні добової ритміки [1 – 5 та ін.]. Класифікація людей на ранкові та вечірні типи характеризується різним часом прояву найвищої працездатності впродовж дня. Стан працездатності людини, як зазначають автори, впливає на сприйняття та запам’ятовування навчального матеріалу тощо. Підвищенню працездатності відповідає краще самопочуття та високий емоційний тонус організму. Особливості циркадної ритміки постійні і стійкі та проявляються в добовій динаміці функцій організму людини.

С.Степанова [5] розробила тест для визначення біоритміки людей, який поділяє їх на: чітко виражений ранковий, слабо виражений ранковий, чітко виражений вечірній, слабо виражений вечірній та аритмічний типи.

Дані авторів [1,4] свідчать про те, що процес адаптації людини в екстремальних природніх умовах веде до переваги ранкового біоритмологічного типу. Люди вечірнього типу відрізняються кращою адаптивністю механізмів, що контролюють сон-притомність, а ранкового типу - механізмів психічної регуляції.

Деякі автори причину добових коливань рухових функцій людини пояснюють наступним чином. В основі довільних рухів людини лежить умовно-рефлекторний механізм. Внаслідок цього як короткочасні, так і тривалі зміни м`язової працездатності знаходяться в тісній залежності від функціонального стану ЦНС. Тому зниження збудження та посилення гальмівних процесів у нервових центрах, що спостерігається у вечірні, нічні та ранкові години приводить по погіршення працездатності. І, навпаки, наближення балансу між збудженням і гальмуванням до оптимального, що спостерігається в денні години, підвищує фізичну працездатність [4].


Добова ритміка рухових функцій використовується як діагностичний тест для визначення підготовленості спортсмена до виступу на змаганнях [2].

В науковій літературі є дані про залежність швидкості перебудови добового ритму фізіологічних функцій від рухливості основних нервових процесів [1,5].

Фізіологічні процеси організму людини непостійні у часі, їх зміни носять фазовий чи ритмічний характер. Ритмічні зміни виражаються різноперіодичними біологічними ритмами. Біологічний ритм - коливальний процес, що відтворює біологічне явище чи стан біологічної системи через приблизно рівні проміжки часу. Кожен новий цикл ритмічних змін не подібний до попереднього. Біологічні ритми відносяться до найважливіших механізмів саморегулюючої системи та адаптації організму до змін навколишнього середовища. Існує закон хвилеподібності адаптаційного процесу, за яким адаптаційний процес у будь-якій фазі (тривоги, резистентності, виснаженні) реалізується в коливальному режимі. Коливання проходить через всі три стадії адаптації, кожна з них характеризується хвилеподібністю реакцій. Зміна часу проведення навчально-тренувальних занять веде до закономірної зміни ритму працездатності [2].

Аналізуючи дані літературних джерел, ми прийшли до висновку, що функціональні системи організму досягають найвищого рівня можливостей у різний час доби. Це необхідно враховувати при плануванні навчально-тренувального процесу впродовж дня, вибору часу занять, їх спрямованості, інтенсивності та об’єму фізичних навантажень. Добові коливання вегетативних функцій впливають на показники спеціальної працездатності. Якщо час занять співпадає з піком життєдіяльності людини (максифазою), то рівень працездатності буде вищим у порівнянні з проведенням занять у час спаду фізіологічної кривої.

Встановлення зв’язку між біоритмологічними типами студентів та динамікою їх вміння диференціювати задані часові інтервали впродовж навчального дня стало метою нашого дослідження.


Згідно мети дослідження було сформульовано такі завдання:


  1. Визначити динаміку вміння диференціювання часових характеристик студентів-легкоатлетів упродовж дня.

  2. Встановити біоритмологічні типи студентів-легкоатлетів.

  3. Порівняти динаміку вміння диференціювання часових характеристик упродовж дня студентів-легкоатлетів з їх біоритмологічними типами.

Задля вирішення поставлених завдань використано наступні методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури та узагальнення даних; опитування студентів-легкоатлетів за тестом С.Степанової; дослідження динаміки вміння диференціювання часових інтервалів студентів-легкоатлетів; методи математичної статистики.

Характеристика контингенту. У дослідженні брало участь 46 легкоатлетів масових розрядів віком 18-20 років різних спеціалізацій.

Організація дослідження. Дослідження вміння диференціювання часових інтервалів упродовж дня було проведено у квітні 2004 року на базі СКІФ. Визначалася величина помилки при диференціюванні заданого часу на ВПР-01 з точністю 10 мс, тобто вміння диференціювати часові інтервали оцінювалось за величиною відхилення (помилки) від заданого показника. Дане дослідження проводилося щоденно кожні 2 години з 9 до 19 год. Для усунення будь-яких протиріч задані часові інтервали змінювались. Умови проведення відповідали вимогам щодо біоритмологічних досліджень.

Результати дослідження. Нами виявлено різну динаміку вміння диференціювати час студентами-легкоатлетами. В 9 студентів динаміка диференціювання була однопікова, де максифаза припадала на І половину дня, а саме на 11 – 13 год. (пік-плато). У 23 студентів виявлено дво-пікову динаміку з максифазами об 11 та 15 годинах. 8 студентів показали найкраще вміння диференціювати час о 17 год (одно-пікова динаміка). В 6 студентів максифаза була в 11 та 19 год (розтягнута дво-пікова динаміка). Аналізуючи середні показники вміння диференціювати час взято до уваги не лише середню арифметичну помилку диференційованого часу, але й розмах коливань, який вказує на стабільність вміння диференціювати час.


Проведене тестування за С.І.Степановою виявило такі види біоритмологічних типів студентів-легкоатлетів: слабо виражений ранковий – 17 студентів, слабо виражений вечірній – 8 студентів та аритмічний тип – 21 студент.

Висновки.


  1. Денна динаміка вміння диференціювати часові інтервали є хвилеподібною. Встановлено розмах періодичних коливань впродовж дня показників точності диференціювання часових інтервалів, який сягав у межах від 19 до 26 %. Виявлено чотири типи динаміки вміння диференціювання часових інтервалів: двопіковий, однопіковий, пік-плато та розтягнутий двопіковий.

  2. Студентів з чітко вираженими біоритмологічними типами не виявлено.

  3. При порівнянні денної динаміки диференціювання з біоритмологічним типом кожного окремого студента встановлено повну взаємозалежність у реагуванні на час дня.

  4. Доведено ефктивність тесту на біоритмічний тип, який сприяє визначенню часу оптимальної готовності організму студента до напруженої розумової чи фізичної роботи.



Література


  1. Бобко Н.А. Біоритми людини та їх використання у фізіології праці: (огляд) // Фізіолог. журн. – Київ, 1992. – Т.38, №3. – С.96-105.

  2. Булатова М.М., Платонов В.Н. Спортсмен в условиях нарушения циркадных ритмов // Наука в олимпийском спорте. – Київ, 1996 - №1 – С.53-59.

  3. Доскин В.А. Хронобиологические основы гигиенической оптимизации деятельности детей и подростков /Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора медицинских наук. М., 1985.

  4. Путилов А.А. "Совы", "жаворонки" и другие. О наших внутренних часах и их влиянии на здоровье и характер. - Новосибирск: Новосиб. ун-т; -М.: Совершенство, 1997. - 264 с.

  5. Степанова С.И. Биоритмологические аспекты проблемы адаптации. М.: Наука, 1986. - 241с.

INTERCOUPLING BETWEEN DAY TIME DYNAMICS OF DERIVATION GIVEN TEMPORARY INTERVALS AND BIOLOGICAL RHYTHMS BY PHYLUMS OF THE STUDENTS - ATHLETICS


Myhailo MYKICH, Galyna CHORNENKA

Lviv State Institute of Physical Culture

Abstract. In the articles the researches of day time dynamics of skill derivation of time frames and rather her with biological rhythms by phylums of the students - athletics are described.

Key words: students – athletics, day time dynamics, temporary intervals, biological rhythms.